Модуль 5. Етапи формування психосоціальних компетентностей (життєвих навичок) учнів

Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

Людина не обирає свою хворобу,

але вона обирає стрес – і саме стрес вибирає хворобу

Ірвін Ялом «Коли Ніцше плакав»

Види стресу

Стресові фактори

Реакція організму на стрес

Стрес у підлітків

Стрес і здоров'я

Ознаки емоційного вигорання

Стресова стійкість

Керування стресами

Розвиток навичок керування стресом на уроках основ здоров’я

Часто стресом називають стан, що виникає внаслідок потрясінь, надзвичайних ситуацій, конфліктів. Однак це не зовсім так. У 1936 році канадський вчений Ганс Сельє визначив стрес як реакцію організму на зміну внутрішнього або зовнішнього середовища. Будь-які зміни в житті (на краще чи на гірше) змушують організм напружуватися, готуватися до дій в нових умовах. Навіть уявні зміни (особливо тривожні) викликають стрес.

Стрес, як правило, сприймають як негативне явище. Однак в якості помірного емоційного і фізичного напруження він необхідний людині. Помірне емоційне напруження допомагає і тоді, коли організм вимагає чіткої і злагодженої роботи, наприклад, спортсмену перед змаганнями чи актору перед виступом. Подібний стрес називають еустресом. Він мобілізує резерви організму і не призводить до порушення психологічної рівноваги.

Інша справа, якщо стрес настільки сильний, що заважає діяти, або триває занадто довго, виснажуючи організм. Тоді людина перебуває в стані дистресу. Трапляється, що спортсмен переживає такий сильний стрес, що не може показати хороший результат. «Перегорів до старту», – кажуть в таких випадках. А буває, що людина переживає помірний стрес, але протягом тривалого часу. Наприклад, якщо після народження дитини матері ніхто не допомагає, у неї з'являється дуже багато клопоту і їй не вистачає часу для відпочинку. Стрес поступово накопичується і може викликати проблеми зі здоров'ям.

Різні впливи, які викликають стрес, називаються чинниками стресу або стресовими факторами. Вони зазвичай поділяються на: фізіологічні (біль, голод, висока, низька температура, спрага, тиск) і психологічні (інформаційні та емоційні).

Люди можуть відчувати стрес від вимушеного голоду або голодування для схуднення, від занадто рясної їжі і пиття. Так само, як від голоду або переїдання, людина може страждати від спеки або холоду, від самотності і постійної присутності інших людей, в результаті конфлікту або в його передчутті. Стрес виникає, коли важливі потреби людей залишаються незадоволеними.

Американський психолог Абрахам Маслоу виділив сім груп або рівнів потреб:

Людина перебуває у стресовому стані, поки не задовольнить свої потреби. В першу чергу повинні задовольнятися фізіологічні потреби – людина не може жити без їжі і води. Поки людина не відчуває себе в безпеці від голоду, холоду, зовнішніх загроз, вона не може належним чином дбати про інші потреби вищого порядку. Задоволення базових потреб дозволяє людям дбати про реалізацію більш «високих» потреб.

Щойно потреби нижчого рівня задовольняються (повністю або частково), людина починає потребувати задоволення потреб вищого рівня. Однак, і потреби вищого рівня можуть стати домінантними (найважливішими). Наприклад, у підлітковому віці стає домінантною потреба належності до групи. Заради цієї потреби підлітки можуть пожертвувати багатьма іншими потребами.

Відповідно до потреб людини можна перерахувати і основні стресові фактори:

Неможливість реалізації існуючої потреби призводить до фрустрації – психологічного стану, в якому поєднується роздратування, тривога, розчарування і навіть відчай. Деякі люди при неможливості досягти бажаного стають агресивними і демонструють асоціальну поведінку. Інші замикаються в собі і відчувають образу на навколишній світ. Треті знецінюють своє бажання за принципом «не дуже-то й хотілося», а четверті аналізують причини своїх невдач і роблять ще один спробу. Перший і другий шляхи ведуть до стресу, третій і четвертий – зменшують рівень стресу.

Не має значення, що викликало стрес – реальна загроза чи словесна образа, реальні події чи уявні, – організм реагує більш-менш однаково. Для різних стресових подій ця реакція відрізняється лише силою емоцій – від легкого занепокоєння до паніки, а також рівнем фізичної напруги – від практично невідчутного до «вискакування» серця з грудей і «заціпеніння» м'язів.

На фізіологічному рівні організм миттєво реагує на потенційну небезпеку. Це проявляється в інстинктивному бажанні усунути причину стресу або ж, навпаки, уникнути зіткнення з нею. Тому фізіологічну реакцію на стрес визначають як «боротися чи тікати». Вона – продукт мільйонів років еволюції, протягом яких життя людей залежала від їх реакції на небезпеку (наприклад, поява хижака). Щоб вижити серед дикої природи, організм людини повинен був миттєво підготуватися до дії – тікати чи вступати в поєдинок. У важку хвилину організм мобілізує всі резерви: частішає дихання, прискорюється серцебиття, напружуються м'язи. Це дуже важливо в екстремальній ситуації, коли людина змушена докласти надзвичайних зусиль, діяти негайно заради свого порятунку. Але так само організм реагує і на стрес, викликаний іншими, не такими критичними обставинами: несподіваною контрольною в школі або сварку з близькою людиною.

На психологічному рівні стрес викликає у людини неприємні відчуття – занепокоєння, страх, гнів. Ознаками стресу є також збудженість, агресивність, дратівливість, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на виконанні повсякденних справ. Може виникнути відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, пригніченості, безнадії. Страх, викликаний стресом може спричинити паніку.

Стрес позначається і на поведінці людини. Щоб позбутися стресу, люди іноді починають зловживати алкоголем, більше курити, замість вирішення проблеми, впадають в бездіяльність і апатію.

Причини стресу у дітей в підлітковому віці дуже різноманітні. Серед них:

• важка травма або захворювання;
• невдоволення своєю зовнішністю (вага, зріст, зовнішність, незграбність, слабкість, характер, здібності);
• ситуація в родині (часті сварки, насилля, алкоголізм, розлучення, смерть близької людини);
• стосунки з однокласниками і вчителями (зміна школи, завищені вимоги, неуспішність, суперництво, відсутність друзів);
• закоханість (як взаємна, так і нерозділена);
• небезпечні захоплення (залучення до поганих компаній, вживання наркотиків, алкоголю).

З усіх видів стресу найбільш небезпечним є хронічний стрес. Якщо людина переживає стрес за стресом, може виникнути стан, про який говорять: «Я перевтомився, мене вибито з колії, моє життя занадто стресове». Це свідчить про хронічний стрес і стресове перевантаження. У стані хронічного стресу проявляються деякі специфічні симптоми ознаки виснаження організму:

• виникають проблеми зі сном: важке засинання, часті пробудження серед ночі, ранкова втома;
• відчувається зниження енергетики, загальна втома, безсилля;
• з’являються больові відчуття: найчастіше болить голова, шия, плечі, спина, поперек, може з'являтися біль у животі, грудях, м'язах;
• турбують негативні думки, занепокоєння, тривога;
• втрачається здатність радіти, отримувати задоволення;
• з’являється почуття пригніченості, апатія, втрачається інтерес до всього;
• підвищується ризик загострення хронічних захворювань, знижується імунітет, може статися серцевий напад;
• загалом, людина перестає насолоджуватися життям, втрачає над ним контроль.

Існують професії, пов'язані з високим рівнем стресу (лікар, учитель, рятувальник). Інтенсивний робочий графік і постійна робота з людьми підвищують ризик так званого емоційного вигоряння.

Організм людини дуже витривалий, допоки стресове навантаження не перевищує певну межу – стресову стійкість. Це можна порівняти з роботою складного механізму. Якщо він постійно працює на межі своєї потужності, рано чи пізно в ньому що-небудь зламається. Що саме «зламається» в організмі людини, залежить від її спадкових особливостей і стану здоров'я. Кожен має вроджену стійкість до стресів (стресостійкість).

Значною мірою рівень стресостійкості зумовлений генетично. Ті, хто успадкував низьку стресостійкість, часто бувають дратівливими, швидко втрачають здатність насолоджуватися життям, страждають від депресій. Але стресостійкість також можна підвищити різними способами.

Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати стресами. Керувати – означає «впливати, контролювати, змінювати в бажаному напрямку». Існують фізичні, емоційні, інтелектуальні і духовні способи керування стресом.

Фізичні способи керування стресом

Фізичні вправи допомагають майже відразу. Навіть 20 хвилин фізичної активності щодня значно покращують самопочуття. Особливо корисні плавання, біг, рухливі ігри на свіжому повітрі (футбол, волейбол, теніс, бадмінтон).

Раціональне харчування. Люди, що знаходяться в стані хронічного стресу, часто зловживають солодощами. Це допомагає підтримувати рівень цукру в крові для компенсації ослабленої стресом функції гормонів. Однак набагато корисніше їсти овочі, в яких містяться необхідні для подолання стресу вітаміни і мінеральні речовини.

Відпочинок і сон. Першим симптомом стресового перевантаження є порушення сну: ввечері людина довго не може заснути, вночі часто прокидається, а вранці почувається знесиленою. Це означає, що її біологічний годинник «зламався». Для його відновлення буде потрібно близько трьох тижнів. Щовечора слід лягати в один і той самий час. Перед сном слід провітрити кімнату, прийняти теплу ванну або душ і випити склянку трав'яного чаю або молока з медом.

Емоційні способи керування стресом

Стрес потрібно «проговорити» – висловити свої почуття словами, розповісти про них близькій людині – другу, подрузі, батькам. Проблема, обговорена кілька разів, поступово «зітреться». Можна записати свої думки і почуття. Викладені на папір, вони втрачають свої руйнівні властивості. Щоб заспокоїти емоції, варто відволіктися від них. Допомагає заспокійлива музика, ігри з дітьми і тваринами, відпочинок на природі, вправи на релаксацію.

Інтелектуальні способи керування стресом

Планування часу – необхідна складова профілактики стресів. Організована людина робить набагато більше, ніж та, яка діє хаотично і хапається відразу за кілька справ. Замість того, щоб зайнятися всіма справами відразу, краще скласти список того, що хотілося б зробити, і поступово викреслювати те, що вже зроблено. Найважливіші і термінові справи зі списку потрібно виконувати в першу чергу.

Позитивне мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Узагальнена формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Але якщо, попри наші зусилля, бажання не виконуються, ми звичайно відчуваємо розчарування, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе та інших людей».

Духовні способи керування стресом

Кожна людина прагне знайти своє призначення, замислюється над сенсом життя, проблемами справедливості. Такі думки можуть посилювати стрес. Ті, хто усвідомив своє призначення або вірять в безсмертя душі, простіше переживають період духовного становлення. Їм також легше заспокоїтися після пережитих випробувань, трагічних подій, важких захворювань, навіть смерті близьких.

У початковій школі серйозним джерелом стресу може бути неорганізованість дитини, порушення нею режиму дня, внаслідок чого виникає надмірна втома і перевтома. Тому, в початковій школі профілактика стресу насамперед здійснюється шляхом формування навичок здорового способу життя, мотивації до життя по режиму, вчасного і збалансованого харчування, достатньої рухової активності та повноцінного відпочинку. Також важливою профілактикою стресів є розвиток навичок самоконтролю і вміння будувати стосунки з дорослими й однолітками.

У п’ятому класі у багатьох дітей виникає сильний стрес внаслідок переходу з початкової школи до основної. Велика кількість нових предметів, вчителів з різними вимогами, кабінетна система – усе це може спричинити сильний стрес, який може призвести до зниження мотивації до навчання і погіршення стану здоров’я. Тому великий розділ програми з основ здоров’я присвячений розвитку уміння вчитися, раціонально організовувати свій час, виконувати домашні завдання, запобігати перевтомі.

У восьмому класі учні знайомляться з поняттям «стрес», його видами та причинами. Діти мають можливість дізнатися про безпечні способи керування стресом та методи підвищення стресостійкості. У дев’ятому класі вони знайомляться з методами емоційної саморегуляції, які допомагають зменшувати рівень стресу та долати його наслідки.

Нижче наведено тренінги, що проводяться за діючою програмою предмета «Основи здоров’я» та в рамках виховних годин для учнів 10 (11) класів.

Тренінги для основної та старшої школи

7 клас

Тренінг 3. Стрес і психологічна рівновага. На цьому уроці діти вчаться визначати джерела стресу у своєму житті, використовувати техніки самоконтролю.

Тренінг 4. Керування стресами. Учні ознайомлюються з впливом стресу на здоров’я та фізичними, емоційними й духовними способами керування стресом.

Тренінг 5. Стреси екстремальних ситуацій. На цьому тренінгу учні ознайомлюються з особливостями стресу у надзвичайних ситуаціях. Розвивають навички позитивного мислення.

9 клас

Тренінг 5. Емоційна саморегуляція. Учні ознайомлюються із поняттям «емоційна саморегуляція», базовими емоціями, загальною стратегією та прийомами самоконтролю.

Список використаних джерел:

1. Щербатых Ю. В. Психология стресса. – М:. Изд-во Эксмо, 2006.
2. Основи здоров'я: Підручник для 7 класу [Електронний ресурс] / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9Wcc0N0dk1oVmxTbE0