Модуль 4. Етапи психосоціального розвитку дітей та молоді
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач
4.3 Старша школа (учні 10-11 класу)
Особливості розвитку головного мозку учнів 10 (11) класів
Особливості пізнавальних процесів у старшому підлітковому віці
Особливості емоційної сфери старшокласників
Соціальний розвиток юнаків і дівчат
Особливості професійної орієнтації і мотивації навчальної діяльності
Особливості психосоціального розвитку учнів 10-11 класів
Коли діти переходять до старшої школи, багато батьків охоплює передчуття проблем, які мають посипатися з усіх боків. Адже дитина стає самостійнішою, віддаляється від батьків і намагається захистити свою автономію. Спілкування з однолітками займає все більше часу, а їх думка стає нерідко визначальною в поведінці, пристрастях і самооцінці. Відчуваючи себе дорослими, старшокласники з роздратуванням сприймають ставлення батьків до себе, як до дітей. З одного боку вони протестують проти батьківського контролю, а з іншого, все ще потребують підтримки з боку дорослих. При цьому вони активно освоюють світ, експериментують і ризикують.
Ще 20 років тому вважалося, що основний процес розвитку головного мозку відбувається у перші роки життя. В останні десятиліття за допомогою таких сучасних методів дослідження, як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), стало можливим не просто побачити мозок живої людини, але й знімати відео його активності, стимулюючи різні ділянки. Тоді стало очевидним, що головний мозок розвивається не лише в ранньому дитинстві, а й після 20 і навіть 30 років.
Підлітковий вік визначають, як період значних біологічних, гормональних та фізичних змін. Саме протягом цього періоду зазнає значних змін префронтальна кора, яка знаходиться в передній частині головного мозку. В людей вона розвинута набагато краще, ніж в інших тварин. Саме вона задіяна при виконанні таких завдань, як планування, прийняття рішень, з її допомогою люди втримуються від необачних слів та вчинків.
Об’єм сірої речовини префронтальної кори головного мозку сягає свого піку на початку підліткового віку (10-11 років), а потім він йде на спад через «відсікання» зайвих синапсів (нейронних зв’язків), які використовуються найменше. А нейронні зв’язки, які часто застосовуються, з цього часу мають можливість закріпитися. Це схоже на процес обрізання кущів троянд, коли садівник вирізає зайві гілки, даючи можливість повноцінно розвиватися тим, що залишилися.
Які саме нейронні зв’язки закріпляться і стануть основою поведінки, значною мірою залежить від навколишнього середовища, в тому числі й освітнього. Тому саме цей період є найсприятливішим для навчання та розвитку творчих здібностей людини.
Цікаво, що в період з 10 до 25 років спостерігається найбільший розрив в розвитку лімбічної системи та префронтальної кори головного мозку. Лімбічна система відповідає за аналіз емоцій, центр задоволення та заохочення, що часто є передумовою ризикованої поведінки підлітків, які насамперед прагнуть розваг. Вона є найбільш чутливою у підлітків, в той час, як префронтальна зона, яка оберігає нас від необдуманих вчинків, ще продовжує формування.
У ході наукових експериментів доведено, що 15-річні підлітки на рівні з дорослими виконують завдання, в яких треба йти за інструкціями, але припускаються набагато більше помилок там, де треба розробляти власні стратегії, вирішувати самостійно, враховувати багато сторонніх чинників, прогнозувати наслідки не лише для себе, а й для оточення.
Виходячи із цього, висока схильність до ризику, невміння себе контролювати та рахуватися із думкою оточуючих – якості, які відображають зміни в мозку підростаючого покоління.
У декого може виникнути думка, що ця інформація є однією з чергових вигадок психологів, які виправдовують зіпсованість молодого покоління. Проте в історії існує безліч описів підліткового віку, дуже схожих на те, що пишуть зараз. Ось знаменита цитата з «Зимової казки» Уільяма Шекспіра, де він описує підлітковий вік: «Краще б люди, коли їм вже виповнилося 10, але ще не 23, зовсім не мали віку. Краще б юність проспала свої роки, тому що немає у неї іншої забави, як робити дівкам живіт, ображати старих, битися і красти…» Майже 400 років тому Шекспір зобразив підлітків дуже схожими на сучасних, а сьогодні вчені отримали можливість зрозуміти їх поведінку в світлі тих прихованих процесів, що відбуваються в мозку (детальніше у відео в додаткових матеріалах до теми).
Оскільки розвиток основних пізнавальних процесів стався до старшого шкільного віку, в цьому віці лише йде їх удосконалення. Школярі старших класів мають значиміші мотиви для тривалої концентрації уваги, при цьому увага утримується ними не лише при демонстрації навчального матеріалу, а й при його поясненні, а також при викладі теоретичних питань. Якщо для школярів молодших і середніх класів провідним чинником зосередження уваги є форма подання навчального матеріалу, то для старшокласників важливою стає і його зміст.
Триває розвиток абстрактно-логічного мислення. Наслідок цього – філософські роздуми старшокласників, їх прагнення вести розмови й дискусії на абстрактні теми. Для багатьох з них абстрактна можливість здається цікавішою і важливішою за дійсність.
У 15-16 років різко знижується ригідність (інертність) мислення, воно стає більш гнучким, приблизно з 18 років підвищується здатність до прогнозування (встановлення причинно-наслідкових зв'язків, планування, висунення й аналіз гіпотез, актуалізація і реконструкція минулого досвіду).
Розвиток пам'яті в учнів старших класів пов'язаний з освоєнням школярами прийомів мнемічної діяльності, тобто прийомів сприяючих запам'ятовуванню теоретичного матеріалу (запам'ятовування за допомогою асоціацій, заздалегідь складеного плану, виділення опорної інформації тощо). Таким чином, відбувається поєднання вроджених здібностей (задатків) і надбаного уміння вчитися.
Старший шкільний вік співпадає із старшим підлітковим віком і початком юності. Це час, коли інтенсивно реалізуються і розвиваються усі ті емоції, які закладені в людині від народження. Юнацькі почуття стають зрілішими, стійкішими, глибшими.
Емоційна сфера старшокласників характеризується:
- різноманітністю почуттів, що переживаються, особливо моральних;
- більшою, ніж у підлітків, стійкістю емоцій;
- здатністю до співпереживання (відгукуватися на переживання інших, близьких їм людей);
- появою почуття кохання;
- розвитком естетичних почуттів, здатністю помічати красу в навколишньому світі.
Найбільш частий улюблений зміст суперечок і задушевних бесід старшокласників – це етичні, моральні проблеми. Старшокласники готові довго і гаряче обговорювати, чи можна закохатися одночасно в двох, чи може бути дружба між юнаком і дівчиною. Вони ставляться до життєвих, етичних понять так само, як до понять природничо-наукових: чекають точних, однозначних відповідей і не схильні миритися з розбіжностями і неясностями. Пошуки старших школярів пройняті поривами почуття і волі, їх мислення носить пристрасний характер.
Спілкування старшокласників має свої особливості. Насамперед воно використовується для саморозкриття і тому стає більше довірливим з однолітками. Саме спілкування підлітків стає глибшим і змістовнішим, з'являються такі емоційно насичені форми взаємодії, як дружба і кохання. Юнацьке кохання - здорове почуття, і дорослі мають ставитися з повагою до нього. У більшості випадків перше кохання викликає у юнаків та дівчат благородні почуття, прагнення до самовдосконалення. Звичайно, перше кохання відрізняється від зрілої любові дорослих, в якій гармонійно поєднуються статевий потяг і потреба в глибокому особистому спілкуванні. У юнаків і дівчат ці два потяги дозрівають не одночасно. Хоча дівчата раніше дозрівають фізіологічно, у них потреба в емоційній близькості виражена сильніше, ніж у фізичній. У юнаків, навпаки, в більшості випадків спочатку з'являється статевий потяг, а потреба в духовній близькості виникає пізніше.
Прагнення до автономії від батьків – істотна характеристика старшого шкільного віку. Виділяють автономію:
- поведінкову (потреба і право людини самостійно вирішувати питання, що стосуються її особисто);
- емоційну (потреба і право мати власні схильності, вибирані незалежно від батьків);
- моральну і ціннісну (потреба і право на власні погляди і фактичну наявність таких).
Час спілкування старших підлітків з дорослими може зменшитись, але потреба в неформальному, нерегламентованому спілкуванні з батьками залишається. Молоді люди прагнуть отримати пораду з того або іншого питання, особливо, в разі виникнення проблем чи необхідності приймати життєво важливі рішення (наприклад, щодо подальшого навчання).
Незадоволення потреби у спілкуванні може стати причиною формування цілого ряду негативних тенденцій, аж до проявів делінквентної поведінки, що характеризується асоціальною, протиправною спрямованістю і завдає шкоди окремим людям і суспільству.
У старших класах навчально-пізнавальна діяльність підлітків починає визначатися мотивами, спрямованими на реалізацію майбутнього, усвідомлення своєї життєвої перспективи і професійних намірів [4]. Навчальні мотиви старшокласників все більше сплітаються з мотивами професійної орієнтації. Окрім власне інтересу до певної діяльності, потреби в самоактуалізації і самовираженні, вибір молодою людиною тієї або іншої професії часто визначається її соціальною престижністю, власним освітнім рівнем, професією батьків, матеріальним добробутом родини. Велике значення має також передбачуваний рівень зарплати, хоча з віком спостерігається тенденція до зниження цієї залежності.
|
Фізичний розвиток |
Період ранньої юності, завершення статевого дозрівання у переважної більшості дівчат і в значної частини хлопців. Деякі юнаки і дівчата вже практично дорослі на вигляд, хоча ріст і розвиток систем організму продовжується щонайменше до 20-22 років. |
|
|
Психічний розвиток |
Доросла зовнішність часто породжує очікування від підлітків дорослої поведінки, на яку вони ще часто не здатні через недорозвиненість мозкових структур, що відповідають за критичне мислення, всебічний аналіз, здатність до рефлексії. |
|
|
Соціальний розвиток |
Юнаки і дівчата відчувають гостру потребу в самореалізації, вони прагнуть бути корисними й отримувати заслужене визнання. Тому в соціальному плані дуже важливим є залучення десятикласників до волонтерської діяльності та участі у різноманітних соціальних проектах. |
|
|
Актуальні проблеми |
Невизначенність життєвих перспектив |
Інколи молоді люди, які мають занижену самооцінку, не бачать для себе жодного сенсу мріяти про гідне майбутнє. А підлітки без позитивних життєвих перспектив втрачають мотивацію до навчання і починають шукати задоволення деінде – занурюються у непродуктивні стосунки, демонструють схильність до ризикованої поведінки у всіх сферах життя тощо. Виходячи з цього, школа й родина мають заохотити кожного учня ставити перед собою високі цілі і робити кроки у напрямку до них. |
|
Ризики трудової діяльності |
У цьому віці дехто з підлітків починає підробляти і самостійно заробляти гроші. Дуже важливо попередити молодих людей про небезпеку залучення до розповсюдження наркотиків, здирництва, крадіжок, секс-бізнесу та навіть участі у збройних формуваннях. |
|
|
Ризикована поведінка |
Згідно з порівняльним опитуванням Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка за 2010 рік, 53 % хлопців і 36 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — уже мають досвід статевих стосунків. У загальноосвітніх навчальних закладах це 31 % і 13 % відповідно. Відмінність у показниках можна пояснити тим, що учні ПТНЗ проживають, як правило, в гуртожитках, а більшість десятикласників — під наглядом родин. Також учні ПТНЗ отримують стипендію і мають кошти, які витрачають на власний розсуд, зокрема, купують цигарки і алкогольні напої. Так, згідно з дослідженням, майже 46 % хлопців і 25 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — щодня палять. А серед учнів десятого класу ЗНЗ таких 18 % і 9 % відповідно. Як мінімум раз на тиждень вживають пиво 52 % першокурсників ПТНЗ і 38 % їх однолітків у ЗНЗ. На жаль, 26 % першокурсників ПТНЗ уже спробували нелегальні наркотики (марихуану або гашиш). Серед десятикласників ЗНЗ таких 12 %. Усі ці дані свідчать про необхідність упровадження ефективної профілактичної освіти у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів і, особливо, у професійно-технічних навчальних закладах. |
|
Список використаних джерел:
- Абрамова Г. С. Возрастная психология. М., 1998.
- Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) – 2017. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c
- Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000.
- Курс обшей, возрастной и педагогической психологии / Под ред. М. В. Гамезо. Вып. М.: Просвещение, 1982. С. 99-100
- Психология человека от рождения до смерти. Под ред. Реана А.А. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 656 с. - (Серия «Психологическая энциклопедия»).
- Сара-Джейн Блэкмор: Секреты работы мозга в подростковом возрасте – Режим доступу: www.youtube.com/embed/5IF1CH3Gvc4 – 14.09.2017
- Собкин В. С. Динамика ценностных ориентации в старшем школьном возрасте: Дис. в виде науч. доклада на соиск. докт. психол. наук. М., 1997.