Зміст
Ніяка інша колекція так не знадобиться нам на схилі років, як “колекція спогадів і людських стосунків”, а якщо її не буде зовсім, то ту порожнечу в душі, яка неодмінно виникне на її місці, не зможуть заповнити ні різнокольорові магніти , ні томики класиків, ні навіть яйця Фаберже і всі діаманти на світі
О. Рой
Поняття міжособистісних стосунків
Здорові стосунки і навички, необхідні для їх підтримки
Навчання навичкам кооперації у школі
Здорові взаємостосунки – запорука щасливого і успішного життя. Вчені стверджують, що вони сприяють зменшенню числа стресів і хвороб, зростання популярності серед однолітків і впевненості в собі. У дорослому житті вони сприяють авторитету, вищому рівню фінансового добробуту, стабільності в подружньому житті, самоповазі і усвідомлення сенсу життя. Люди, яким вдалося встановити здорові міжособистісні стосунки, краще задовольняють власні потреби, повніше реалізують себе, легше долають труднощі і вирішують проблеми.
Під «міжособистісними стосунками» мається на увазі сукупність взаємодій, які виникають між окремими людьми, часто супроводжуються емоційними переживаннями і деякою мірою відтворюють стан внутрішнього світу людини. |
||
Міжособистісні стосунки ґрунтуються на різних видах спілкування, які включають невербальні зв'язки, певний зовнішній вигляд, рухи тіла і жести, усне мовлення і т.д. Вони поєднують в собі когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти.
Когнітивний компонент означає такі особливості міжособистісних стосунків, як різні форми пізнання – уява, сприйняття, відчуття, пам'ять, мислення. Всі вони дозволяють розпізнати в людині її індивідуальні психологічні особливості і досягти розуміння, яке, в свою чергу, залежить від адекватності (того, наскільки точно ми сприймаємо психологічний портрет особистості, з якою вступаємо у взаємодію) та ідентифікації (ототожнення своєї особистості з особистістю іншого індивіда).
Емоційний компонент означає переживання, які ми відчуваємо при спілкуванні з тими чи іншими людьми. І вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер, тобто в процесі міжособистісних стосунків можна відчувати симпатію чи антипатію, задоволеність своїм партнером та результатами спільної діяльності, або незадоволеність і розчарування. Ми можемо відчувати емпатію, або емоційний відгук, на переживання іншої особистості, яка виражається в співпереживанні і співчутті.
Поведінковий компонент характеризує міміку, жестикуляцію, пантоміміку, мову і дії, які виражають ставлення людини до інших людей чи групи в цілому. Власне, поведінковий компонент і виступає регулятором характеру міжособистісних стосунків.
Якщо ранжувати стосунки від «шапкового знайомства» до найбільш довірливих стосунків, то можна розподілити людей, що входять з нами в контакт, на три категорії – знайомі, друзі і близькі люди.
Знайомі – це люди, яких ми знаємо по імені та при нагоді можемо поговорити. Це, наприклад, сусід, однокласник або колега по роботі. Такі стосунки зазвичай складаються самі по собі і носять поверхневий характер.
Друзі – це люди, з якими ми добровільно встановлюємо тісний особистий контакт. Бажаючи подружитися, люди можуть вийти за рамки формальних стосунків, щоб краще пізнати один одного. Якщо вони відчують, що їм приємно спілкуватися, вони можуть стати друзями.
Близькі – це люди, з якими у нас встановилися найбільш довірливі стосунки. Стосунки з близькими людьми відрізняються найбільшою ступенем відданості і відкритості. Близькі люди проводять разом багато часу, довіряють один одному найпотаємніші таємниці і вважають такі стосунки особливими.
Американський психолог Джон Пауел виокремив п’ять рівнів комунікації, на яких люди спілкуються залежно від якості їхніх стосунків.
Перший рівень (фрази) – люди ледь знайомі або цілком чужі одне одному, їхнє спілкування обмежується короткими репліками: «Вітаю», «Як справи?», «Чудова погода», «Усе гаразд», «Помаленьку», «Бувай».
Другий рівень (факти) – люди розмовляють, але не про себе, а на нейтральні теми: про події у школі, спорт, політику, обмінюються чутками про спільних знайомих.
Третій рівень (думки) – люди розповідають дещо про себе, але не надто відкриваються. Обережно висловлюють свої судження й оцінки, стежать, щоб не сказати зайвого. Уважно придивляються і намагаються зрозуміти, чи цікаві одне одному. Якщо на цьому етапі вони відчули взаєморозуміння, якщо їхні погляди і смаки подібні, стосунки між ними можуть розвиватися. Коли цього не відчувається, вони можуть легко повернутися на попередній рівень комунікації.
Четвертий рівень (почуття) – люди поступово, крок за кроком відкриваються, починають говорити про особисте, відверто ділитися своїми почуттями.
П’ятий рівень (довіра) – вершина комунікації, досконале порозуміння. Вимагає цілковитої щирості, тут немає місця недомовкам. Люди почуваються одне з одним у цілковитій безпеці, не бояться розкритися, показати свої переваги й недоліки, оскільки впевнені, що їх люблять і поважають такими, якими вони є.
Якщо між людьми склалися здорові стосунки, вони відчувають потребу в спілкуванні і сумують, коли змушені розлучатися. Нездорові стосунки характеризуються підозрами, егоїзмом, бажанням все контролювати і підпорядковувати.
Ознаками здорових стосунків є:
Надійність і обов'язковість. У здорових стосунках люди знаходять задоволення в тому, щоб дбати одне про одного. Вони ніколи не відмовляються допомогти і не соромляться звертатися по допомогу. Вони також завжди намагаються виконувати свої обіцянки, навіть якщо обставини змінилися і це вимагає більше зусиль, ніж передбачалося раніше.
Чесність є важливою складовою здорових стосунків. Якщо люди чесні один з одним в словах і вчинках, стосунки між ними зміцнюються. Обман, навпаки, здатний зруйнувати стосунки.
Довіра. У здорових стосунках люди здатні довіряти один одному. Вони діляться інформацією про своє особисте життя і вірять, що інші люди не використовують цю інформацію проти них.
Взаємоповага. У здорових стосунках люди завжди демонструють повагу одне до одного. Навіть якщо їх думки розійшлися, виявилися різні політичні погляди або уподобання в музиці, вони не стануть загострювати увагу на відмінностях, а постараються знайти щось спільне в спірній ситуації.
Важливим компонентом соціальної зрілості є здатність будувати і підтримувати здорові стосунки. Для цього потрібно володіти багатьма життєвими навичками, найбільш важливими з яких є навички комунікації, кооперації і компромісу.
Здорові стосунки = Комунікація + Кооперація + Компроміс
Комунікація визначає якість міжособистісного спілкування і допомагає уникати непорозумінь. Уміння слухати і говорити, розуміти і використовувати «мову жестів», інші методи ефективного спілкування допоможуть людям краще зрозуміти думки, почуття і очікування один одного і полегшать процес взаєморозуміння.
Кооперація дозволяє досягти того, що люди не здатні зробити поодинці. Співпраця означає вміння діяти спільно, як одна команда для досягнення загальних цілей. За таким принципом діють, наприклад, не тільки успішні футбольні команди, а й усі здорові дружні, сімейні і робочі колективи.
Компроміс означає вміння вирішувати проблеми у стосунках шляхом взаємних поступок. Демонструючи готовність поступитися в конфліктній ситуації, ви показуєте іншій людині, що цінуєте ваші стосунки більше, ніж особисті інтереси. При цьому важливо пам'ятати, що компроміс передбачає обопільні поступки і те, що ці поступки повинні бути прийнятні для усіх сторін.
Традиційно головним інститутом виховання дитини є сім'я. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім'ї, вона зберігає упродовж усього подальшого життя. Сімейне виховання дитини продуктивно, якщо воно здійснюється в атмосфері любові, взаєморозуміння і поваги. У кожній родині складається певна, далеко не завжди усвідомлювана батьками система виховання дітей. Батьки використовують різні прийоми виховання в залежності від своїх знань і уявлень про правильне виховання, власного досвіду дитинства, особливостей характеру дитини, її поведінки в даний момент. В ідеалі вони повинні створювати розумні обмеження автономії дитини, сприяти розвитку самоконтролю і при цьому намагатися не пригнічувати цікавість, ініціативу, бажання експериментувати і освоювати нове, а проявляти любов і схвалення, заохочувати успіхи, розвивати в дитині відчуття впевненості у своїх силах і можливостях.
Батьки – це зразок, приклад для наслідування, втілення кращих особистісних якостей, модель взаємостосунків з іншими людьми і джерело життєвого досвіду і знань. Однак в підлітковому і особливо старшому підлітковому (юнацькому) віці батьки вже не є для підлітка таким абсолютним авторитетом, як у дитинстві. Прагнення до наслідування і ступінь ідентифікації з батьками помітно знижуються, а в якості прикладу і моделі для наслідування починають виступати інші люди - інші дорослі, «кумири» з числа відомих акторів, спортсменів, співаків, однолітки. Разом з тим підлітки хочуть мати таких батьків, які «подають гідний приклад для наслідування».
Попри те, що в підлітковому віці стосунки дітей і батьків ускладнюються, нерідко стають конфліктними, підтримка дитини з боку батьків не втрачає своєї значущості. Батьки, як і раніше залишаються для підлітка джерелом емоційного тепла і підтримки, без яких вона відчуває себе беззахисною і безпорадною. Емоційна підтримка особливо важлива, тому що підліток вступає в фазу інтенсивного формування «Я-концепції», яка нерідко супроводжується суперечливими переживаннями, полярними оцінками, гострим почуттям неповноцінності, невмінням адекватно і конструктивно реагувати на невдачі. В таких умовах сім'я здатна забезпечити базове почуття безпеки, будучи джерелом постійної оптимістичної підтримки, яка вселяє в підлітка впевненість в своїх силах, сприяє зниженню почуття тривоги, що виникає у підлітка в нових або стресових ситуаціях.
Залежність підлітка від сім'ї усе ще досить велика. Батьки – є «верховною владою», від якої залежить задоволення значної частини потреб, в тому числі матеріально-побутових, що в підлітковому віці має особливе значення, так як в цей період становище в колективі однолітків багато в чому визначається наявністю престижних речей, одягу і т. д.
Спілкування з батьком і матір'ю в підлітковому віці складається по-різному. У різних країнах світу в переважній більшості підлітки вважають за краще звертатися з усіх питань, пов'язаних з особистісними, соціальними, навчальними і навіть світоглядними проблемами, до матері, а не до батька. Старшокласники, незалежно від статі, більш відверті з матір'ю, ніж з батьком, частіше звертаються до неї за порадою і більш співчутливо ставляться до неї. Батьки мають перевагу в «інформаційній сфері», обговоренні політики, спорту. Психологічні причини такої переваги у підлітків – в жорсткості і інструментальності чоловічого характеру, що ускладнюють взаєморозуміння і компроміси, а також в тому, що батьки проводять з підлітками менше часу.
Якщо дошкільнята і молодші школярі ще не розмежовують дружбу і приятельські стосунки, то підлітки вже вважають дружбу винятковим, індивідуальним ставленням. Чим старша людина, тим менший вплив на його дружні стосунки надають зовнішні, ситуативні чинники. Прихильність дитини вимагає постійного підкріплення, відсутність безпосереднього контакту один з одним швидко руйнує цю прихильність. У підлітковому віці дружба може зберігатися і на відстані. Зростання вибірковості дружніх стосунків супроводжується зростанням їх стійкості: сварка, яка у молодших підлітків означала б кінець дружби, в юності сприймається як випадковість, якою можна знехтувати заради збереження більш глибокої спільності.
У підлітковому віці відбувається розвиток самосвідомості і визначення ідентичності. Підліток «приміряє» на себе різні соціальні ролі, шукає відповіді на питання: «Хто я?», «Який я?», «Ким я хочу бути?», «Якою людиною хочу стати?», «Яка у мене буде сім'я? ». Ідентичність підлітка формується під впливом його соціального оточення, особливо стосунків з однолітками. Підлітки люблять спілкуватися з однолітками. У процесі такого спілкування вони набувають неоціненний емоційний досвід і задовольняють чимало потреб: в безпеці, повазі, приналежності до групи. Це допомагає їм розвинути важливі соціальні навички: вміння бути членом команди, знаходити баланс між власними інтересами і бажаннями інших людей.
Приятельські стосунки – стосунки між однолітками, які мають спільні інтереси і захоплення, але не обов'язково глибокі емоційні зв'язки. Наприклад, можна дружити з однокласником або товаришем по футбольній команді і спілкуватися з приятелями в кафе, на шкільних дискотеках, в соціальних мережах. Приятельські стосунки можуть розвинутися в близьку дружбу, що передбачає міцні емоційні зв'язки. На відміну від приятелів, в друзях більше цінується індивідуальність. Звичайного учасника компанії може замінити хтось інший – і майже нічого не зміниться. Друг сприймається як унікальне придбання.
Дружба – це значущі стосунки між людьми, засновані на спільності інтересів, взаємній відкритості, довірі, готовності надавати підтримку. Близькі друзі відчувають себе комфортно, ділячись своїми думками, почуттями і секретами. Вони довіряють і надають один одному емоційну підтримку. Коли виникають проблеми у стосунках, друзі намагаються вирішити їх і помиритися. Деякі дружні стосунки, формуючись в школі, можуть зберігатися упродовж всього життя.
Розвиток здорових міжособистісних стосунків можливий за умови, що людина має здатність встановлювати контакти з людьми, знаходити з ними спільну мову. Цьому сприяють легкість і контактність, довіра і розуміння, відсутність маніпуляції і користі, а також уміння працювати в команді. Розвинути навички кооперації допоможуть тренінги, які проводяться на уроках основ здоров’я або у старшій школі на виховних годинах.
Тренінги для початкової школи
1 клас
Тренінг 1. Моя родина. Урок сприяє формуванню в учнів уявлення про сім’ю, як осередок любові, емпатії, взаємної допомоги та відповідальності.
2 клас
Тренінг 2. Дружна родина. Урок сприяє формуванню в учнів уявлення про сім’ю, як дружну команду, де всі працюють заради спільної мети, допомагають і підтримуюють одне одного.
Тренінг 4. Друзі за інтересами. Діти усвідомлюють різницю між поняттями «смаки» і «захоплення», значення спільних інтересів для розбудови дружніх стосунків, наводять приклади своїх захоплень та хобі однокласників, улюблених занять хлопчиків і дівчаток.
3 клас
Тренінг 1. Дружний клас. На цьому уроці учні демонструють, як допомагає в роботі злагодженість і взаємодія, розробляють правила класу, емблему та девіз.
Тренінг 2. Дружна родина. В ході заняття діти розказують, як члени сім’ї дбають один про одного, називають свої обов’язки в родині, демонструють вміння робити приємне членам своєї родини.
4 клас
Тренінг 1. Як знайти друга. Учні вчаться будувати дружні стосунки, цінувати своїх друзів, знайомитися з новими друзями.
Тренінги для основної та старшої школи
5 клас
Тренінг 2. Ми – особливі. Учні розвивають життєві навички толерантності, протидії дискримінації, уміння працювати команді, поважати особисті якості інших людей.
Тренінг 7. Спілкування з однолітками. Діти розвивають навички рівноправного спілкування з однолітками, вчаться розпізнавати ознаки дружнього та недружнього спілкування, протидіяти проявам агресії у своєму середовищі, захищати друзів від кривдників, звертатися по допомогу в критичних ситуаціях.
6 клас
Тренінг 7. Стосунки і здоров’я. В ході заняття учні вчаться робити внесок у розбудову здорових міжособистісних стосунків, демонструють здатність працювати в команді.
7 клас
Тренінг 2. Синергія стосунків. На цьому уроці діти аналізують якість своїх стосунків, демонструють уміння поліпшувати стосунки, знаходити спільну мову з дорослими та однолітками.
9 клас
Тренінг 6. Спілкування і розбудова стосунків. Урок сприяє розвитку навичок ефективного спілкування з дорослими та однолітками.
Список використаних джерел:
- Міжособистісні стосунки [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://medic.in.ua/mijosobistisni-stosunki.html.
- Основи здоров'я: Підручник для 9 класу [Електронний ресурс] / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://autta.org.ua/files/files/2%20Maket%20Osnovy%20Zdorov'ya%209%20klas.pdf.
Опорна схема
Поняття міжособистісних стосунків
Категорії стосунків
Рівні комунікації
Здорові стосунки і навички, необхідні для їх підтримки
Стосунки з батьками
Стосунки з однолітками
Навчання навичкам кооперації у школі